ПНПУ




Науково-методичний центр англійської мови та зарубіжної літератури
Офіційне представництво президента України
Полтавська обласна державна адміністрація
Полтавська обласна рада
Урядова гаряча лінія
Прозорро - публічні закупівлі
освітній портал Педагогічна преса
Я маю право
Конкурсні пропозиції 2018

















Архів новин

21 Травня 2011

18-20 квітня 2011 року на базі Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка відбулася міжнародна наукова конференція "Х Гоголівські читання", співорганізаторами якої виступили Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, Полтавська обласна державна адміністрація та міська рада, Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка, Національний музей-заповідник М.В. Гоголя (Гоголево), "Дім М.В. Гоголя" - меморіальний музей і наукова бібліотека (Москва). Гоголезнавці України, Росії, Польщі приїхали до Полтавщини - джерела натхнення і творчості митця, центру його міфопоетичного космосу. Ювілей наукових читань на честь М.В. Гоголя в Полтаві відбувся після 200-річчя письменника, під час святкування якого були підбиті підсумки розвитку гоголезнавства й визначено нові напрями досліджень. Гоголівські читання в Полтаві започатковані 1984 року, у них традиційно брали участь такі провідні вчені, як Ю. Манн, І. Золотуський, Ю. Барабаш, Н. Крутікова, Т. Маєвська, В. Жулинський, М. Сулима, П. Михед, Т. Свербілова та інші.
Кафедра зарубіжної літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка постійно розширює контакти з гоголезнавцями України й світу, веде велику наукову роботу з вивчення доробку М.В. Гоголя. Очолює кафедру - знаний в Україні та Росії літературознавець, доктор філологічних наук, професор Ніколенко О.М., котра має унікальний досвід поєднання текстологічних досліджень (останнє з яких - монографія "Столичний текст Гоголя і Булгакова") з широкою просвітницькою діяльністю (вона автор і ведуча 3-х серійного документального фільму "Дороги Гоголя", що отримав Державну премію імені Івана Франка 2009 р., Полтавську обласну премію імені Панаса Мирного 2009 р.).
Десять гоголівських конференцій визначили коло наукових тем для обговорення та подальших досліджень: "Феномен М. Гоголя", "Поетика творів М. Гоголя", "Творчість М. Гоголя в контексті світової літератури", "Особливості мови М. Гоголя", "Вивчення творів М. Гоголя". Науковий досвід у таких рубрикаціях увійшов до п'ятитомного видання "Гоголівські читання в Полтаві", видане 2009 року за редакцією проф. О.М. Ніколенко.
Виступи пленарного засідання Х Гоголівських читань були об'єднані етнокультурними аспектами біографічних та текстологічних досліджень. Доповідачі презентували наукові школи Санкт-Петербурга, Києва, Харкова, Дніпропетровська, Ніжина. Відомий український вчений, лауреат Шевченківської премії, доктор філологічних наук, професор М.К. Наєнко відкрив пленарне засідання доповіддю "Гоголівські візії в "Записках українського самашедшего"Ліни Костенко", обравши для аналізу найновіший роман української письменниці. Словами героя Ліни Костенко вчений підсумував: "Російський він письменник чи український? Навіть почали писати сукупно російський і український. Ні. Звичайно ж, Гоголь - це російський письменник, але це - український геній". Виступ вченого можна схарактеризувати його ж словами про прозу Ліни Костенко: "пройнятий наскрізь гоголівською тривогою і гоголівською іронією". В традиціях тих, кого зіставляв, М.К. Наєнко довів не просто спорідненість текстів, а спільність душевних інтенцій двох знакових українців, двох візіонерів, здатних передбачати майбутні трагедії. Суголосною була й доповідь доктора філологічних наук, професора, головного наукового співробітника Інституту світової літератури РАН Ю.Я. Барабаша (Москва) "Свого язика не знає...", або Чому Гоголь писав російською": "Віддаючи", згнітивши серце, Гоголя російській літературі, ми ні на хвилину не забуваємо, що в тій літературі він залишався "геніальним українцем". Сам вчений не зміг виступити на пленарному засіданні, але своє блискуче за змістом і формою дослідження лінґволітературного "біному" Миколи Гоголя надіслав до оргкомітету конференції як стендову доповідь, яку жваво обговорювали на секціях і в кулуарах.
У доповіді доктора філологічних наук, професора Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди О.А. Андрущенко "К интерпретации одного из фактов биграфии Н.В. Гоголя" була запропонована універсальна матриця аналізу гоголівських сюжетів та біографічних легенд - жанр «былички»: "несказочной устной прозы, мемораты о сверхъестественных явлениях, якобы имевших место в действительности". Доктор філологічних наук, професор Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара О.Л. Калашникова висвітлила інтертекстуальні зв'язки гоголівських творів із попередніми тенденціями російської та світової літератури, зокрема жанром казки. Кандидат філологічних наук, доцент В.Д. Денисов (Санкт-Петербург) виступив із темою "О биографическом факторе в раннем творчестве Гоголя", де зробив огляд тих історичних фактів і постатей, які супроводжували дитячі та юнацькі роки письменника, а згодом дали підґрунтя для зображення літературних героїв. Класичну проблему народності ранніх повістей Гоголя порушила у своєму виступі кандидат філологічних наук, доцент Ніжинського національного університету імені М.В. Гоголя Н.М. Жаркевич ("Народность "Вечеров на хуторе близ Диканьки" Н.В. Гоголя как литературоведческая проблема"). З іншими біографічними, культурологічними та автобіографічними розвідками учасники ознайомилися зі стендових доповідей доктора філологічних наук, професора В.А. Воропаєва з Москви ("Паломничество Н.В. Гоголя по святым местам"), доктора філологічних наук, професора П.В. Михеда з Києва ("Автобіографічна повість М.В. Гоголя "Повар": задум і художній профіль"), доктора філологічних наук, професора Г.В. Самойленко з Ніжина ("Гоголівський репертуар у театрі корифеїв(М. Кропивницький, М. Садовський)"), кандидата педагогічних наук, директора московського "Дому М.В. Гоголя" - меморіального музею і наукової бібліотеки В.П. Вікулової ("Комплектование музейных фондов московського "Дома Н.В. Гоголя"), які надали не лише тексти виступів, але й відеоматеріали.
Полтавські науковці на пленарному засіданні були представлені доповідями ректора, доктора філологічних наук, професора, лауреата Державної літературної премії імені Олеся Гончара 2011 року М.І. Степаненка ("Гоголівські шляхи Олеся Гончара") та доктора філологічних наук, професора О.М. Ніколенко ("Повість М.В. Гоголя "Тарас Бульба" як національна епопея"). М.І. Степаненко представив цілісний образ Гоголя зі щоденникових записів О. Гончара, котрий оцінив свого великого попередника - як "суто український тип генія". О.М. Ніколенко запропонувала новий погляд на повість М. Гоголя "Тарас Бульба" як на національну епопею.
Чимало наукових виступів було виголошено на секціях: "Поетика М.В. Гоголя", "Творчість М.В. Гоголя в контексті світової літератури", "Проблеми вивчення біографії та творчості М.В. Гоголя", "Особливості мови творів М.В. Гоголя". Змістовними були доповіді доктора філологічних наук, професора В.І. Мацапури (Полтава), директора музею А. Чехова в Ялті кандидата філологічних наук А.Г. Головачової, кандидата філологічних наук, доцента М.Ю. Шкуропат (Горловка), кандидата філологічних наук, доцента О.А. Воєводиної (Дніпропетровськ) та інших.
Продовженням наукових дискусій стала культурна програма конференції. 18 квітня учасники побачили ікону Миколи-Чудотворця (Диканського), якій молилася матір М.В. Гоголя і яка зараз знаходиться в експозиції Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка. Полтавський академічний музично-драматичний театр імені М.В. Гоголя презентував власну версію гоголівської "Шинелі" (режисер-постановник Б. Чернявський). Гості Полтави відчули новаторський характер спектаклю, у якому панує мова психологічного підтексту. Перед учасниками виступили й студенти - учасники фольклорного гурту "Жива вода", які представили пісенну стихію українського народу, яку так любив М.В. Гоголь (керівник Л. Бакланова).
Заключний день конференції був присвячений подорожі гоголівськими місцями Полтавщини - Диканька, Гоголево, Яреськи, Великі Сорочинці, Велика Обухівка, Хомутець, Миргород. Відвідування тих родових маєтків, які сформували українського генія, важко назвати просто екскурсією, скоріш це була наукова експедиція, прокладена Управлінням культури Полтавської обласної державної адміністрації (начальник Г.І. Фасій) та викладачами кафедри зарубіжної літератури.
X Ювілейні читання, присвячені М.В. Гоголю, завершилися на високій натхненній ноті. Конференція дала поштовх для нових розвідок і планів. Учасники висловили ідею проведення в межах Гоголівських читань конференції "Українські та російські культурні гнізда XVIII-XIX ст. ", що дала б змогу розширити контекст і поговорити не тільки про родину Гоголів, а й про Капністів, Трощинських, Кочубеїв, Муравйових-Апостолів та багатьох інших. До Полтави завжди повертався, де б він не був, не тільки М.В. Гоголь, а й усі поціновувачі його спадщини. І Полтава завжди чекає нових наукових і творчих зустрічей...

 

IMG_1360_25_05_2011.jpg

 

IMG_1409_25_05_2011.jpg

 

IMG_1410_25_05_2011.jpg

 

IMG_1447_25_05_2011.jpg

 

IMG_1494_25_05_2011.jpg

 

IMG_1647_25_05_2011.jpg

 

IMG_1827_25_05_2011.jpg

 

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | Наступна | Остання

У ПНПУ визначили переможців ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт у галузі знань «Біологія»

19 Квітня 2019 р.


Круглий стіл «Полтавська битва : міфи і факти» (до 310-х роковин подій Великої Північної війни на Полтавщині)

19 Квітня 2019 р.


Вікторія Самсоненко – переможниця ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з біології

19 Квітня 2019 р.


Угода про наукову співпрацю ПНПУ імені В. Г. Короленка з Історико-культурним заповідником «Більськ»

19 Квітня 2019 р.


Відкриття ІІ-го етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт у галузі знань «Біологія»

19 Квітня 2019 р.


Святослав Тилик – переможець ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «Фізика»

18 Квітня 2019 р.


Круглий стіл «Новітні ідеї у психології і психотерапії» на кафедрі психології ПНПУ

18 Квітня 2019 р.


Веселий марафон: Кубок ректора з КВН

18 Квітня 2019 р.


У ПНПУ відбувся міжнародний семінар «Кліометрія та історія родини в Центрально-Східній Європі ранньомодерного часу»

18 Квітня 2019 р.


«МедіаТерра» – профорієнтаційний проект кафедри журналістики

18 Квітня 2019 р.


Майстер-класи для учителів трудового навчання, технологій закладів середньої освіти Полтавщини

17 Квітня 2019 р.


Студент факультету історії та географії Максим Погрібняк – переможець Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з географії

17 Квітня 2019 р.


Оксана Гордієнко – дипломантка ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади зі спеціальності «Журналістика»

17 Квітня 2019 р.


Інноваційні педагогічні технології у практичній діяльності студентів і викладачів ПНПУ

16 Квітня 2019 р.


Лекції із психології для студентів і викладачів ПНПУ від зарубіжних професорів

15 Квітня 2019 р.


Студентка ПНПУ Євгенія Дорошенко – переможниця Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Освітні, педагогічні науки»

15 Квітня 2019 р.


Участь ПНПУ у партнерській культурно-освітній програмі між Полтавою та містами Фільдера

15 Квітня 2019 р.


У ПНПУ імені В. Г. Короленка відбувся ІV Міжнародний науково-практичний семінар «Гуманітарні науки: сучасна наукова парадигма»

15 Квітня 2019 р.


Короленківці взяли участь у відкритті обласного наукового колоквіуму «Космос і астрономія»

15 Квітня 2019 р.


Студент кафедри хореографії Микита Василенко – переможець Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «Хореографія»

15 Квітня 2019 р.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | Наступна | Остання