ПНПУ




Науково-методичний центр англійської мови та зарубіжної літератури
Офіційне представництво президента України
Полтавська обласна державна адміністрація
Полтавська обласна рада
Урядова гаряча лінія
Прозорро - публічні закупівлі
освітній портал Педагогічна преса
Я маю право
Конкурсні пропозиції 2018
Конкурс
















Історія університету

Полтавський національний педагогічний університет є одним із найстаріших вищих навчальних закладів України. Його створено 1 липня 1914 року, коли за імператорським указом у Полтаві засновано учительський інститут. 1919 року інститут реорганізовано в педагогічний, 1921 – в інститут народної освіти, 1930 році – в інститут соціального виховання, а 1933 – знову в педагогічний інститут, якому 28 грудня 1946 року присвоєно ім’я В. Г. Короленка. Постановою Кабінету Міністрів України № 448 від 9 грудня 1999 року на базі Полтавського державного педагогічного інституту створено Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. 25 листопада 2009 року указом Президента України Полтавському державному педагогічному університету надано статус національного.

Першим ректором (тоді – директором) інституту в 1914 році було призначено талановитого ученого і педагога О. К. Волніна. У різні роки навчальний заклад очолювали відомий учений-філолог, краєзнавець, культурний і громадський діяч В. О. Щепотьєв, упродовж 15 років – доктор філософських наук, професор, академік АПН України І. А. Зязюн, 18 років – доктор історичних наук, професор, академік АПН України В. О. Пащенко, з 2009 року на чолі вишу – доктор філологічних наук, професор М. І. Степаненко.

Тяглість кращих традицій університету відображена в працях видатних його випускників – педагогів, учених: А. Макаренка, В. Сухомлинського, Г. Ващенка, Ю. Кондратюка, Д. Багалія, І. Рибакова, В. Воропая, О. Побєдоносцева, М. Верховинця, О. Ковіньки. Упродовж 100-річної історії в його стінах підготовлено близько 60 тисяч кваліфікованих педагогічних працівників різних спеціальностей, серед яких – понад 100 заслужених учителів України, Герой України, сотні відмінників освіти України, науковці, літератори, митці, державні діячі. Зусиллями кількох поколінь професорсько-викладацького складу, студентів і співробітників університет став відомим не лише в Україні, а й за кордоном. У навчальному закладі історично склалася творча атмосфера інноваційних пошуків, яку засвоїли і пронесли через усе своє життя його видатні, всесвітньо відомі випускники – світочі вітчизняної педагогіки А. С. Макаренко та В. О. Сухомлинський. У 20–40-х роках ХХ століття в Полтавському педінституті працював творець української педагогіки нового часу Г. Г. Ващенко; у 80-х роках у межах комплексної цільової програми “Вчитель”, започаткованої у Полтавському державному педагогічному інституті ректором І. А. Зязюном, сформувалися інноваційні науково-практичні засади особистісно зорієнтованої професійної підготовки майбутнього вчителя, було розроблено програму розвитку педагогічної майстерності фахівця. У 1983 році Міністерство освіти СРСР затвердило програму полтавських авторів для педагогічних інститутів країни, а в 1985 році – для інститутів удосконалення вчителів. Отже, було створено інноваційну теоретичну концепцію педагогічної освіти і навчальний курс, оригінальні не лише за змістом, а й за методикою викладання. Досвід роботи з навчання педагогічної майстерності активно вивчали протягом десятиліть учені-педагоги й учителі-практики всієї країни. Робота з упровадження концепції педагогічної майстерності була високо поцінована: Полтавський педінститут став дипломантом виставок досягнень народного господарства СРСР і УРСР.

Нині підготовка фахівців в університеті ведеться за 25 спеціальностями, серед них 17 спеціальностей акредитовано за IV рівнем (магістратура), 6 – за ІІІ рівнем (спеціаліст), 2 – за ІІ рівнем (бакалавр).

Загальний контингент студентів університету 2013–2014 навчального року становить близько 6000 осіб. Університет має 7 факультетів і 37 кафедр. Навчально-виховний процес забезпечує викладацький склад загальною кількістю близько 500 осіб, серед яких 35 докторів наук, професорів та 235 кандидатів наук, доцентів. З-поміж професорсько-викладацького складу – 1 член-кореспондент АПН України, 1 заслужений діяч мистецтв України, 5 заслужених діячів науки і техніки України, 4 заслужені працівники освіти України, 1 заслужений майстер народної творчості України, 3 заслужених працівники культури України, 1 заслужений артист України, 1 заслужений працівник фізичної культури і спорту України, 46 осіб нагороджено знаком “Відмінник освіти України”, 6 майстрів спорту.

Ще з 30-х рр. ХХ століття в університеті постійно піклуються про високу якість науково-педагогічних кадрів: Г. Ващенко був керівником першої постійної аспірантури з педагогіки; Ю. Циганенко очолював аспірантуру зі спеціальності «українська література»; адміністрація вишу постійно дбала про можливості працівників навчатися в аспірантурах кращих навчальних закладів усієї україни. У післявоєнний період відомими в Україні і за її межами стали наукові школи А. Каришина, А. Череваня, В. Жученка, І. Зязюна, В. Пащенка, П. Денисовця, О. Руденка та інших учених. Нині у виші працює 15 наукових шкіл (керівники – доктори наук А. М. Бойко, М. І. Степаненко, М. В. Гриньова, Л. М. Кравченко, П. А. Кравченко, О. М. Ніколенко, О.П. Руденко, Н. І. Шиян, Б.В. Год та ін.): наукова школа доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри української мови, ректора Степаненка М. І. «Семантична і формально-граматична структура речення: симетрично / асиметричні зв’язки», діє з 2001; наукову школу «Традиції і новаторство в літературі» засновано у 1996 році доктором філологічних наук, професором, завідувачем кафедри світової літератури Ніколенко О. М.; наукову школу «Вітчизняний культурно-історичний досвід у процесі формування громадянського суспільства» очолює доктор філософських наук, професор, заслужений працівник освіти України Кравченко П. А. Широко відомі в Україні наукові школи Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка з педагогіки: засоби гуманізації загальноосвітньої і вищої школи досліджують члени наукової школи А. М. Бойко ; теорію і методику навчання у вищій і загальноосвітній школі досліджує наукова школа під керівництвом доктора педагогічних наук, професора Шиян Н.І. Наукову школу «Саморегуляція як основа успішної педагогічної діяльності» очолює М. В. Гриньова– доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогічної майстерності та менеджменту; наукову школу з проблем інтеграції культурологічного й педагогічного знання очолює доктор педагогічних наук, професор Кравченко Л.М.; наукову школу з історії розвитку освіти й виховання у країнах Європи кінця ХІV – початку ХVІІ ст. – доктор педагогічних наук, професор Год Б.В.

Щорічно під керівництвом провідних учених університету захищається 25-30 докторських і кандидатських дисертаційних досліджень. У 2013 році захищено 7 докторських і 23 кандидатських дисертацій із 14 наукових спеціальностей. У 2008 році в університеті було відкрито спеціалізовану вчену раду К 44.053.01 із захисту кандидатських дисертаційних досліджень зі спеціальностей 13.00.01. – загальна педагогіка та історія педагогіки і 13.00.04. – теорія і методика професійної освіти. Нині до складу цієї ради входять 12 штатних докторів педагогічних наук ПНПУ імені В.Г. Короленка, а також науковці з провідних вишів України. Усього в раді захищено близько 40 дисертаційних досліджень з педагогіки.

Традицію публікування кращих праць учених університету започатковано в 1925 році, коли вперше було видано «Записки Полтавського ІНО» і «Бюлетень» педагогічно-наукового змісту. Ці видання збереглися і в післявоєнний період, досвід їх забезпечення став підґрунтям розвитку видавничої справи в університеті. До 1962 р. видавалися «Наукові записки» (усього – 13 томів), почали публікуватися збірки матеріалів конференцій. З 1993 року було відновлено видання «Наукових записок Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка» за серіями «Педагогічні науки», «Філологічні науки», «Екологія. Біологічні науки». Сьогодні в університеті видається 6 ліцензованих збірників наукових праць з провідних галузей знань, затверджених як фахові видання України. «Наукові записки Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка» трансформовано в незалежні видання «Педагогічні науки», «Витоки педагогічної майстерності», «Філософські обрії», «Рідний край», «Філологічні науки», «Історична пам’ять», «Естетика і етика педагогічної дії», «Психологія і особистість».

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка є визначним науковим центром із вагомими науковими здобутками й традиціями. Цьому сприяє музейний комплекс, до складу якого входять 12 кімнат-музеїв, зокрема, кімната-музей А.С Макаренка, кімната-музей В.О. Сухомлинського, кімната-музей М.В. Остроградського, кімната-музей В.М. Верховинця, нещодавно обладнано першу в Україні кімнату-музей Г.Г. Ващенка. Щороку в стінах університету проходить понад 50 міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових конференцій.

Університет здійснює наукове та науково-технічне співробітництво із закордонними навчальними закладами й організаціями: Школою Освіти і Комунікації Університету міста Йончопінг (Швеція), коледжем Св. Томаса Мора Саскачеванського університету (Канада), Центром дослідження та розвитку освіти вчителів Відкритого університету Великої Британії та ще майже 40 навчальними закладами Білорусі, Іспанії, Казахстану, Німеччини, Польщі, Росії, Туреччини й ін., з якими укладено угоди про співпрацю та обмін позитивними здобутками. Університет є науково-організаційним центром Міжнародної Макаренківської асоціації, яка об’єднує вчених понад 15 країн Європи, Азії, Америки. Основні напрями наукових досліджень пов’язані з розбудовою й удосконаленням підготовки педагогічних кадрів нової генерації.

У Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка особливу увагу приділено залученню студентів до наукової роботи, чому сприяє діяльність студентського наукового товариства. Традиційно ефективною формою науково-дослідної роботи майбутніх учителів є їхня участь у проблемних групах, наукових гуртках та творчих лабораторіях, постійними стали науково-практичні конференції студентів і молодих учених, за матеріалами яких щорічно видаються збірники наукових праць. Також визначальним напрямом діяльності університету є створення умов для реалізації творчих здібностей студентів. У навчальному закладі функціонує близько 30 художніх колективів, 10 із яких носять почесне звання народного. Серед колективів народного спрямування – Український народний хор “Калина”, народний ансамбль танцю “Весна”, народний чоловічий вокальний гурт “Чебрець”, народний фольклорний ансамбль “Жива вода”, народний ансамбль українського танцю “Козацькі забави” та ін. Реалізації творчих задумів і талантів молоді сприяє мережа студентських інтелектуальних клубів, СТЕМів та театрів. Серед спортсменів університету – чемпіони та призери світу, Європи, України, учасники Олімпійських ігор. В університеті діють 15 секцій і 11 команд з різних видів спорту, творчі колективи з художньої та аеробічної гімнастики, спортивного бального танцю, черлідингу.

На сучасному етапі продовжувачем традиції формування культури майбутніх учителів засобами хорового мистецтва є український народний хор «Калина», заснований у 1979 році. Постійним художнім керівником хору є відомий український хоровий диригент, композитор, заслужений діяч мистецтв України, професор кафедри музики Г.С. Левченко. Колектив брав участь у телеконкурсах, всеукраїнських та всесоюзних оглядах художньої самодіяльності, фестивалях народної творчості, гідно представляв українське мистецтво за кордоном – у Росії, Бельгії, Німеччині, Швейцарії, Австрії, Італії, Туреччині та низці інших країн. Хор є ефективною школою мистецької й педагогічної майстерності майбутніх учителів.

Університет розташовано в мальовничому центрі Полтави. Чотири навчальні корпуси разом зі спортивним комплексом, профілакторієм та студентськими гуртожитками утворюють сучасне студентське містечко. 4 гуртожитки повністю забезпечують житлом студентів, які його потребують. Навчальний процес здійснюється також у розташованих неподалік навчально-виробничих майстернях та університетському ботанічному саду, який називають одним із “семи чудес” Полтави. До послуг студентів одна з найбільших у регіоні бібліотек з 4-ма читальними залами, електронним каталогом та фондом, що налічує близько 600 000 томів. В університеті створено умови для бажаючих проходити військове навчання за програмою підготовки офіцерів запасу (військова кафедра).

вгору