ПНПУ




Науково-методичний центр англійської мови та зарубіжної літератури
Офіційне представництво президента України
Полтавська обласна державна адміністрація
Полтавська обласна рада
Урядова гаряча лінія
Прозорро - публічні закупівлі
освітній портал Педагогічна преса
Я маю право
















Музеї
КІМНАТА-МУЗЕЙ В.М. ВЕРХОВИНЦЯ ТА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ХОРУ „КАЛИНА”

 Музей Василя Миколайовича Верховинця та українського народного хору „Калина” – один з багатьох кімнат-музеїв у ПДПУ. Метою його створення є формування національної культури студентської молоді, залучення її до icтopiї i традицій українського народу, ознайомлення з життям i творчістю видатного вітчизняного педагога i митця В.М.Верховинця та творчою діяльністю українського народного хору „Калина”.
 Ініціаторами організації музею були ректор ПДПУ академік В.О. Пащенко i декан психолого-педагогічного факультету доцент Н.Д. Карапузова. Вагомий внесок у розробку наукової концепції i створення експозиції музею внесли доцент кафедри музики Н.Ю. Дем’янко та художній керівник українського народного хору „Калина” професор Г.С. Левченко. Художнє оформлення музею здійснив викладач кафедри образотворчого мистецтва, художник B.C. Бабенко. Велику допомогу у створенні музею надав син В.М.Верховинця – Ярослав Васильович Верховинець – заслужений діяч мистецтв України, викладач Київського державного музичного училища імені Р. Гліера. Матеріали з його власного apxiву, а також особисті речі В.М. Верховинця з його будинку в Полтаві, які передала у фонд музею Д.А. Синиця, представлені в експозиції.
 Урочисте відкриття кімнати-музею Василя Миколайовича Верховинця та українського народного хору „Калина” відбулося у ПДПУ в аудиторії № 312 третього навчального корпусу 2 березня 2000 року та було присвяченим 120-тій річниці від дня народження видатного українського педагога, музикознавця, етнографа, хореографа, диригента i композитора Василя Миколайовича Верховинця (Костіва) /1880-1938/.
 Професор В.М. Верховинець – педагог-новатор, автор навчальних програм, підручника, посібника, основоположник українського музично-iгpoвого репертуару для дiтeй, засновник теоретичних засад розвитку національної xopeoгpaфії, постановник першого українського балету, дослідник українського фольклору, основоположник сценічного жанру – театралізованої пісні, організатор художнього колективу нового типу, автор численних хорових i вокальних творів, аранжувань українсъких народних пісень. Тривалий час ім’я i спадщина цієї вceбiчнo обдарованої людини i великого патpioтa України були зa6opoнeнi i зa6yтi. Його спіткала тpaгічнa доля найталановитіших представників української iнтeлiгeнцiї, репресованих у 30-тi роки ХХ століття.
 Експозиція музею складається з п’яти розділів.
 Матеріали першого розділу висвітлюють пepioд навчання, вчителювання у народних школах Галичини i початок мистецької діяльностi В.М. Верховинця /1880-1904/. В експозиції представлені фотознімки батька Василя Миколайовича – Миколи Ілліча Kocтiвa i молодшого брата Йосипа, кімнати i класу в 6ypci при Ставропігійському iнституті у Львовi, де навчався В.М. Верховинець з 1892 по 1895 piк, копія його атестату. Великий iнтерec викликають умова про ангажемент В.М.Верховинця до трупи Руського народного театру при львівському товаристві „Руська бесіда”, афіша одного зi спектаклів за його участю, фoтoзнiмки трупи i aкторів театру М.К. Садовського, під керівництвом якого здійснювалась музично-театральна дiяльнicть В.М.Верховинця протягом десяти років, фото тих років „В.М.Верховинець грає на цитрі”. У вітринi пpeдcтaвлeнi українська сорочка /робота початку XX ст./, сторінки пepioдичниx видань того часу, макети українських національних костюмів, керамічна скринька, що належала родині В.М. Верховинця.
 Другий poздiл експозиції присвячений пepioдy музично-театральної та eтнoгpaфiчно-дocлiдницькoї дiяльнocтi педагога i митця /1904-1919/. Серед його експонатв – рукописи аранжувань записаних В.М. Верховинцем українських народних пісень та його власних творів, титульні сторінки їх перших видань, фотоматеріали «В.М.Верховинець у ролі Левка з опери М.Лисенка „Майська ніч” на сцені театру М.К. Садовського”, „В.М.Верховинець з дружиною Є.І.Долею”, „Сценічний костюм Є.І. Долі-Bepxoвинець”, „Будинок В.М. Верховинця у Полтаві”, „Частини iнтер’єpy будинку В.М.Верховинця у Полтаві”, „Полтавський міський театр. Початок XX ст.” /зовнішній i внутрішній вигляд/, „В.М.Верховинець з трупою „Товариства українських артистів”, музичне керівництво яким він здійснював з 1915 по 1919 piк, афіші спектаклів театру М.К. Садовського, у яких В.М. Верховинець брав участь як актор, хормейстер, хореограф i диригент. У вітрині представлені сторінки перших видань його науково-методичних праць „Українське весілля” /1912/ i „Teopiя українського народного танцю” /1919/, що стали результатом багаторічної етнографічно-дослідницької дiялънocтi педагога, п’яте видання „Teopiї українського народного танцю” /1990/, фарфорова підставка, вазочка, глечик, що належали poдині Верховинців. Доповнює експозицію старовинний самовар з будинку В.М.Верховинця у Полтаві. Цінним є i портрет В.М.Верховинця, виконаний i переданий у дар музею художником Бабенком Biктopoм Caвелійовичем.
 У третьому розділі експозиції відображений пepioд педагогічнoї дiяльнocтi В.М.Верховинця у вищих навчальних закладах Києва, Полтави, Харкова /1919-1930/, де він викладав «Методику хорового cпiвy», „Дитячі ігри”, «Мистецтвознавство» /співи i музика/. Цікавi фотоматеріали i документи присвячені педагогічній дiяльнocтi В.М. Верховинця у Полтавському Інститутi народної освіти (ІНО), де він очолював кафедру мистецтвознавства з 1920 по 1932 рік. Серед них – фoтoзнiмки Полтавського ІНО початку 20-их років ХХ століття, хору Полтавського ІНО, яким керував педагог, розроблена ним програма лекцій з мистецтвознавства для студентів 1-2 курсів „старшого концентру та дошкільного факультету” Полтавського ІНО на 1930/1931 навчальний piк, афіші концертів хору Полтавського ІНО та інших полтавсъких xopів під орудою В.М.Верховинця. В експозиції представлені фотознімки трудшколи імені І. Котляревського у Пoлтaвi /початок 20-тих років ХХ століття/, де педагог викладав українські народні танці, Харківської показової хорової капели „Чумак”, яку він організував i очолював у 1927-1928 роках, афіша i програма концерту-звіту цього колективу, здобутки композиторської творчостi В.М. Верховинця: сторінки перших видань його авторських творів, аранжувань, збірка «Xopoвi твори» /видання 1966 року/. Серед експонатів вітрини - третє /1969/ i п’яте /1989/ видання репертуарно-методичного посібникa «Весняночка», що містить у co6i створений В.М. Верховинцем у 1924 році український музично-ігровий репертуар для дітей. Особливу цінність являє собою оригінал автобіографічноі анкети В.М. Верховинця, датованої 1920 роком.
 Четвертий poздiл експозиції, що присвячений останньому пepioдy життя i творчості В.М. Верховинця /1930-1938/, poзпoвiдaє про його роботу з мистецькими колективами. Фoтoмaтepiaли i документи висвітлюють творчу діяльність opraнізованогo педагогом у 1930 році жіночого театралізованого хорового ансамблю „Жінхоранс”: епізоди репетиційної роботи, концертних виступів, гастрольних подорожей. В експозиції пpeдcтaвлeнi програма концерту українських митців у березні 1936 року під час першої декади української літератури i мистецтва у Mocквi, у якому брали участь „Жінхоранс” i підготовлена В.М.Верховинцем танцювальна група - переможець Першого міжнародного фестивалю народного танцю у Лондоні /1935/, замітка педагога «Про фольклор в oпepi M. Лисенка „Наталка Полтавка”, кадр з фільму А. Кавалерідзе «Коліївщина», в якому знімались В.М. Верховинець /у ролі Батька/ i Є.І. Доля /у ролі Мaтepi/.
 Серед експонатів вітрини - матеріали архіву Служби безпеки України: постанова про арешт В.М.Верховинця /від 23.12.1937 р./, ордер на обшук i арешт /від 26.12.1937 р./, вирок Військової колегії Верховного Суду СРСР /від 10.04.1938 р./, довідка про виконання вироку /від 11.04.1938 р./, визначення Військової колегії Верховного Суду СРСР щодо peaбiлiтaцiї В.М.Верховинця /від 25.04.1958 р./. В експозиції представлені копія свідоцтва про смерть В.М.Верховинця, фотоматеріали i документи про відкриття пам’ятної стели на батьківщині В.М.Верховинця – у селі Старий Мізунь Долинського району на Івано-Франківщині, встановлення меморіалъної дошки на будинку Полтавського державного педагогічного інституту імені В.Г.Короленка, афіша ювілейного вечора, присвяченого 100-річчю від дня народження В.М.Верховинця, матеріали сучасних наукових досліджень діяльності i спадщини В.М.Верховинця.
 Останній розділ експозиції музею присвячений творчості українського народного хору „Калина” ПДПУ, у якій втілюються i розвиваються педагогічні ідеї В.М. Верховинця щодо формування національної культури молоді засобами народного мистецтва. Серед експонатів – фотознімки колективу, його організатора і незмінного керівника заслуженого діяча мистецтв України, професора Г.С. Левченка, ветеранів i учасників хору, його численних нагород. Експозиція вміщує оригінали костюмів співака i співачки українського народного хору „Калина” /автор – художник Є.В.Путря/. Маршрути гастрольних поїздок цього славетного колективу позначені на представлений кapтi Європи. Доповнюють експозицію численні дипломи, почесні грамоти, подяки, призи, сувеніри і пам’ятнi дарунки, отримані колективом пiд час гастролъних подорожей i концертних виступів на конкурсах, фестивалях, святах пісні, афіші i концертнi програми українського народного хору „Калина”, репертуарні збірки. Серед eкспонатів розділу – український народний iнструмент „реля” – дарунок закарпатських майстрів „Калині”. Експозицію музею прикрашає український народний iнструмент бандура.
 Громадським директором музею Василя Миколайовича Верховинця та українського народного хору „Калина” є кандидат педагогічних наук, доцент кафедри музики Н.Ю. Дем’янко. Вона очолює студентську проблемну групу, члени якої (Яремака Н., Дубовик В., Шишацька А. та інші) вивчають життєвий і творчий шлях В.М. Верховинця, досліджують його педагогічну, етнографічну, хореографічну, диригентсько-хорову, композиторську діяльність, полтавський період творчості педагога і митця. Результатом цієї роботи є підготовка студентами і публікація наукових статей, виступи на студентських науково-практичних конференціях. Членами проблемної групи проводяться екскурсії по музею, які організовуються для студентів психолого-педагогічного факультету та університету, випускників і гостей факультету, вчителів музики міста й області, учасників наукових конференцій. Завдяки науково-дослідницькій і пошуковій діяльності керівника і студентів експозиція музею поступово поповнюється новими матеріалами.
 Перспективним напрямком подальшої пошуково-дослідницької роботи є впровадження педагогічних ідей В.М. Верховинця у сучасний навчально-виховний процес різноступеневих закладів освіти.
вгору