ПНПУ




Науково-методичний центр англійської мови та зарубіжної літератури
Офіційне представництво президента України
Полтавська обласна державна адміністрація
Полтавська обласна рада
Урядова гаряча лінія
Прозорро - публічні закупівлі
освітній портал Педагогічна преса
Я маю право
Конкурсні пропозиції 2018
Конкурс
















07 Грудня 2015

Відбулася прем'єра історичної саги «Дочки Олафа Хрестителя» театру «Фабула»

1 грудня відбулася прем'єра вистави шведського поета та драматурга Юхана Генріка Чельгрена (1751-1795) «Доньки Олафа Хрестителя» у виконанні лауреата міжнародних конкурсів аматорського театру «Фабула» (режисер - професор Ірина Цебрій).

 

Історична сага перенесла присутніх до Європи ХІ століття, коли формувалася Англо-скандинавська імперія та йшла до свого розквіту Київська Русь. Глядач зміг відчути атмосферу, що панувала у Вінчестерському замку короля імперії Північного моря Канута Великого, у палаці шведського короля Олава Хрестителя в Уппсалі та при князівському дворі Ярослава Володимировича у Новгороді упродовж 1016-1035 років. П'єса розповідає про долю трьох жінок, які так чи так уплинули на велику політичну гру свого часу. Драма просякнута північним містицизмом. У ній є й замок із привидом неупокоєної королеви, і чутлива до потойбіччя красуня, і дивне провидіння, що зводить в одній залі головних діячів півночі Європи Середньовіччя. Упродовж усієї драми видно, як квітне, а потім губиться за політичними інтригами кохання двох чистих душ - Сванхільд (вик. Марина Лебединська) та конунга Норвегії Олафа (вик. Назар Ярулін). Розлучені війнами закохані опиняються заручниками державних справ. Дівчина опиняється у тиранічного володаря Півночі Кнуда (вик. Олександр Лук'яненко), який, укріплюючи власну імперію, розгублює людяність, стаючи одержимим дівочою вродою.

 


 

Осібне місце належить лінії, що пов'язує виставу з вітчизняною історією. Молодий князь Ярослав Мудрий (вик. Леонід Швець) знайомиться з донькою шведського правителя Інгігердою (вик. Надія Цебрій). Сага дає зрозуміти, яким чином північна принцеса стала Великою княгинею Русі. До того ж, тут піднімається питання, лише нещодавно актуалізоване істориками - про позашлюбних дітей цієї руської князівни, яких Ярослав виростив як своїх. Доволі характерна і роль принцеси Астрід (вик. Ірина Денисовець), молодшої доньки Олафа Шведського (вик. Ростислав Підпалий). Саме вона заплутує клубок усіх придворних інтриг, а у фіналі сама потрапляє в тенета своєї ж павутини. Вистава показала й інших сильних жінок доби - двох дружин короля Кнуда - англійську королеву Емму (вик. Наталія Удовиченко) та регентшу Норвегії Ельгіфу (вик. Мирослава Сахно). Обидві страждають від деспотії власного чоловіка, який використовує їх лише як інструмент для побудови наддержави.

На фоні політичних інтриг та любовних трикутників показана й доля королівських нащадків, які часто ставали розмінною монетою в дипломатичних іграх своїх батьків. Такою була доля вигнанця, пасинка Кнуда та сина його другої дружини Емми Альфреда (вик. Максим Михайлик) та маленької Ульфільди (вик. Камілла Орлова), доньки Астрід та Олафа Святого. Остання - до речі, найменша учасниця театру - є наочним прикладом того, як батьки продовжують жити в дітях. Хитрість та підступність матері передалися й доньці разом із силою та впевненістю у власній величі.

У тіні королівських палаців виринають образи тих, хто бився на полях воїн, та дипломатичних зустрічей разом із правителями. Одні цеглинка за цеглинкою укріплювали підмурки монарших престолів, як то Ренвальд Ульвсон (вик. Олександр Бондаренко) зі Швеції чи посол Русі Костянтин Добринич (вик. Володимир Мокляк). Інші, навпаки, своїми діями спонукали вінценосних осіб до нервових зривів та воїн, як полонянка Кнуда ободритська слов'янка Гунхільда (вик. Аліна Павліченко).

Загалом виставу гарно сприйняла публіка. Висока виконавська майстерність акторів, психологізм саги та життєвість діалогів не залишили байдужих.

Тож запрошуємо всіх шанувальників історії Середньовіччя та театрального мистецтва на подальші покази драми, які будуть анонсовані заздалегідь.