ПНПУ




Науково-методичний центр англійської мови та зарубіжної літератури
ПНПУ

Офіційне представництво президента України
Полтавська обласна державна адміністрація
Полтавська обласна рада
Урядова гаряча лінія
Прозорро - публічні закупівлі













Тютюнопаління.

ВПЛИВ ТЮТЮНОПАЛІННЯ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

Тютюнові вироби та дим, який вони виділяють, містять багато фармакологічних, активних, токсичних, мутагенних й канцерогенних компонентів.

      1.4-(N-нітрозометиламіно)-1-(3-піридил)-1-бутанон (NNK). 2. N-нітрозонорнікотин (NNN).

        Ці речовини утворюються з алкалоїдів тютюну, за хімічною структурою вони є нітрозамінами і за класифікацією Міжнародної агенції досліджень раку (МАДР) належать до 1 групи канцерогенів. Вони є етіологічним чинником злоякісних пухлин легенів, стравоходу, підшлункової залози, ротової порожнини у людей, які споживають тютюн. При взаємодії з нітрозамінами молекули ДНК змінюють свою структуру, що є початком злоякісного росту.

        Незважаючи на тенденцію до зниження вмісту смол у димі сучасних сигарет і викликане ним зниження надходження в організм курця поліциклічних ароматичних вуглеводнів, спостерігається більше надходження в організм курця нітрозамінів, що призводить до зміни структури захворюваності на рак легенів, а саме до зниження частоти плоскоклітинного раку і зростання числа випадків аденокарциноми.

        3. Акролеїн є продуктом неповного згорання, має різкий запах, подразнює слизові оболонки і є сильним лакриматором, тобто викликає сльозотечу. Викликаючи ураження нервової системи, він належить до речовин загальнотоксичної дії, провокує розвиток астми, а також підвищує ризик розвитку онкологічних захворювань. Виведення з організму метаболітів акролеїну може призвести до запалення сечового міхура - циститу. Одним із метаболітів цієї речовини в організмі є гліцидальдегід, який на місці його введення в експериментах на мишах і щурах викликає розвиток злоякісних новоутворень та індукує виникнення мутацій у бактерій та клітин ссавців.

        4. Ацетальдегід належить до канцерогенів та мутагенів, також викликає подразнення респіраторного тракту та очей, може викликати дефекти плоду. У дослідах на щурах його вдихання викликає збільшення частоти злоякісних пухлин слизової оболонки носа, у хом'яків викликає рак гортані. У нижчих концентраціях інгаляція ацетальдегіду хом'якам збільшує частоту виникнення пухлин органів дихання, індукованих введенням класичного канцерогену - бензапірену. Речовина викликає розриви ДНК, мутації у бактерій і в мітохондріях дріжджів, а також хромосомні порушення у рослин.

        5. Бензол. Уперше випадки лейкозу, обумовлені дією бензолу, описані ще в 1897 році. Курець у середньому за добу споживає приблизно в 10 разів більше бензолу ніж той, хто не курить. Постійний вплив цієї речовини на людину призводить до лейкопенії, тромбоцитопеній і анемії. На ранніх стадіях ці порушення можуть мати зворотний характер, вищі дози при тривалому впливі можуть викликати панцитопенію - пригнічення кісткового мозку, його гіпоплазію і апластичну анемію, а також гострий мієлоїдний лейкоз. Вірогідними механізмами дії бензолу можуть бути мутації. Епідеміологічними дослідженнями доведений зв'язок між дією бензолу і численними випадками лейкозу.

        6. Бензапірен належить до поліциклічних ароматичних вуглеводнів, міститься в тютюновій смолі. При курінні тютюн осідає на слизових оболонках органів дихання. Як клінічними спостереженнями, так і експериментальними дослідженнями доведено сильну канцерогенну дію цієї речовини (сприяє виникненню ракових пухлин) на живий організм.

        7.1,3-бутадієн. Після проведення останніми роками епідеміологічних досліджень встановлено очевидний причинно-наслідковий зв'язок між хронічною дією токсиканта і порушеннями здоров'я, зокрема збільшенням частоти новоутворень. Останніми роками цей виразний ефект пояснюють поєднаною дією бутадієну і ретровірусів.

        8. Монооксид вуглецю (чадний газ) - це газ без кольору і запаху, що міститься у високій концентрації в тютюновому димі. Його здатність утворювати хімічну сполуку з гемоглобіном у 200 разів вища, ніж у кисня. У зв'язку з цим підвищений рівень оксиду вуглецю в легенях і крові курця зменшує здатність крові переносити кисень, що позначається на функціонуванні всіх тканин організму. Мозок і м'язи (включаючи серцеву) не можуть діяти на повну силу без достатнього надходження кисню. Серце і легені повинні працювати з більшим навантаженням для того, щоб компенсувати зниження надходження кисню в організм. Чадний газ також ушкоджує стінки артерій і збільшує ризик звуження коронарних судин, що може призвести до серцевих нападів.

        9. Формальдегід здатен викликати гострі і хронічні отруєння, йому властива загальнотоксична дія. У дослідах на тваринах доведено його канцерогенність. Низькі концентрації формальдегіду викликають у людини подразнення очей, носа і шкіри, нудоту, головний біль і запаморочення, вищі викликають відчуття утруднення в грудях, головний біль, сильне серцебиття. Формальдегід утворює ковалентну сполуку з ДНК, утворюючи поперечні зшивки ДНК - білок і викликаючи порушення молекули цієї кислоти. Здатен до вираженої алергенної дії, включаючи дерматит. Завдяки алергічній чутливості до формальдегіду навіть при дуже низьких його концентраціях можуть спостерігатися астматичні симптоми. Сильна дія або така, що повторюється, може призвести до ураження нирок. Алергічна реакція, яка проявилася хоч один раз, потім може виникати навіть при контакті з дуже малою кількістю формальдегіду.

Про шкоду тютюнопаління

Прес-служба МОЗ України